У кожної людини рано чи пізно виникає мета. Одні хочуть водити Lamborghini, інші – знайти кохання. Треті мріють стати топ-менеджерами. Але є чимало ідеалістів, яким не дають спокою лаври Хемінгуея або Андрія Кокотюхи. Однак шлях паперового воїна ніколи не був легким.
Розважальна література у сучасному розумінні з’явилася майже три сотні років тому. У сімнадцятому столітті головним бар’єром для популярності молодого письменника був майновий ценз. Тобто мало того, що ти мав не просто читати, а й писати. Мало того, що в тебе повинні були в голові роїтися історії, щоби розповісти читачеві. Мало того, що треба були гроші на видання текстів. Так ти ще мав займати певне становище в суспільстві, щоб здобути успіх.
Через сто років частина цих бар’єрів сама зникла, але їм на зміну прийшли висока конкуренція та політична цензура. Однак далеко не завжди і ці фактори бентежили нескромних та талановитих. А в минулому столітті в літературі фактично панували два полюси, дві цивілізації. Якщо на Заході все вирішував ринок, то на Сході — безліч інших чинників, крім таланту. Гроші виявилися другорядним інгредієнтом, коли слово перетворилося на зброю. Але в усі часи головною рисою людини, яка мріє про літературну славу та/або забезпечену старість, була якість, що ріднить письменників і байкерів, а саме — залізна дупа.
Письменництво — така професія, яку можна назвати однією з найскладніших на планеті. Складніше, мабуть, лише режисерство. Адже людина, яка пише історії, працює навіть тоді, коли спить. До того ж, ці професіонали несуть тягар відповідальності перед суспільством. Це вам не пиріжки пекти. Кожне слово може або піднести до небес, або виявиться фатальним. Тому дуже важливо не тільки те, як ти кажеш споживачам свого продукту, а ще – і що та як.
Зараз у талановитої та завзятої людини в Україні можливостей продати плоди своєї творчості набагато більше, ніж ще десять років тому. Окрім класичної історії з продажем авторських прав видавництву є опція друку книг власним коштом із подальшим самопросуванням. Крім цього, є різні моделі самвидаву: або класичний, або за допомогою Амазона, або онлайн-продажі. Але завжди письменнику треба працювати над своїм брендом. Книга без цікавого творця сильно втрачає у ціні. Тому прокачуйте свій соціальний капітал, вчіться бути цікавим.
Буквально нещодавно з 2015 до 2022 року в Україні книжковий ринок розвивався темпами згоряння кисню в повітрі. Але якихось 20 місяців у маси прийшов штучний інтелект. І буквально зараз, у ці хвилини ШІ відбирає хліб у дизайнерів — колег письменників. А 27 березня почав працювати arcads.ai. Цей сервіс може дуже сильно вдарити по індустрії відеоблогерів.
Технарі вважають, що штучний інтелект ось-ось уб’є й письменство як ремесло. Однак не все так просто. Адже ШІ ще дуже далеко до тих уявлень, які мають люди, далекі від теми. Поки що це просунута мовна система. І ще довгі десятиліття залишиться такою. Але у молодих письменників і без нього багато опонентів — графоманія, безгрошів’я, людська бідність, ігри, фільми, пірати та розпач.
Але коли це письменникам легко жилося?
Цей матеріал зроблений для проєкту «Competting narratives» який імплементується організаціями Media Initiatives Center та N-ost